«Треба вчитись проговорювати все через мистецтво.» Інтерв’ю з художницею Алевтиною Кахідзе

«Треба вчитись проговорювати все через мистецтво.» Інтерв’ю з художницею Алевтиною Кахідзе

Українська художниця, лауреат премії імені Малевича, переможниця II Українського конкурсу молодих кураторів та художників, Алевтина Кахідзе, стала частиною великої сім’ї КМДШ. Про курс «Філософія та мистецтво», творчість та методики викладання в ексклюзивному інтерв’ю для Креативної Міжнародної Дитячої Школи.

  1. Курс, який ви ведете в КМДШ, називається «Філософія та мистецтво». Як ці два напрямки, або навіть науки, переплітаються між собою? Що їх пов’язує і чому на вашому курсі вони «працюють» в тандемі?

Художників інколи прирівнюють до філософів, але ми вважаємо, що діємо трохи інакше. Я завжди кажу, що вчу думати через малюнок. Це можна назвати філософією життя.

На моїх заняттях діти вчаться думати, створюючи концептуальні малюнки. Наприклад, сьогодні створювали малюнок, в якому можна було використати тільки два кольори – чорний та червоний. Деякі діти хотіли розфарбувати свою роботу у яскраві кольори, щоб вона здавалась красивішою. І це не є страшенною помилкою. Адже діти можуть «дзеркалити» думку, що малюнок повинен дарувати естетичне задоволення та бути яскравим. Мета уроків полягає в тому, щоб розібратись і зрозуміти, ЧОМУ ми це малюємо і чому САМЕ ТАКИМИ кольорами.

Також мої заняття тренують пам’ять. На одному з уроків діти малюють мапу свого двору по пам’яті. На наступному уроці, після того як вони знову подивляться на свій двір, я буду їх запитувати, що вони забули зобразити на малюнках. Ми будемо це обговорювати і це працюватиме над розвитком пам’яті.

Навіть у дорослому житті бувають ситуації, коли потрібно намалювати або графічно зобразити шлях додому чи до якогось об’єкта. І в більшості випадків люди не можуть в точності відтворити всі деталі. Художники – можуть, тому що у них розвинена пам’ять і як результат – добре розвинута уява. Саме завдяки пам’яті та картинок із пам’яті ми уявляємо щось.

Для людини важливо вміти будувати в уяві, відтворювати ситуації майбутнього, не прогнозувати їх, а вигадувати. Тому на заняттях ми приділяємо багато уваги уяві (imagination) та креативному мисленню (think tank). Через малюнок ми вчимося ілюструвати реалізацію мрії. Дуже важливо уявити реалізовану мрію у всіх деталях. А на яких уроках це робити, якщо не заняттях з мистецтва?!

  1. На одному з ваших уроків діти будуть вчитися писати книгу та самостійно її ілюструвати. Ціль уроку полягає в тому, щоб навчити дитину бути демократичною у своїх висловлюваннях, у самовираженні та розумінні світу. Чому «метод книги» є ефективним у даному випадку?

Книги – найуспішніший проект, який створило людство. Уявити, що ти не тільки можеш споживати цей «продукт», але й виробляти – це фантастично. Я вважаю, що людина повинна вміти промовити щось від себе: висловити свою думку, самостійно сконструювати розмову… Тут головну роль відіграє креативність. Я думаю, що все наше життя наповнене творчістю. Але цьому потрібно вчитися.

На заняттях курсу діти писатимуть власні тексти, будуть придумувати заголовки, робити та вклеювати ілюстрації, підписувати свої книги як автори. Це допоможе їм проявити себе як особистостям. «Метод книги», який ми будемо використовувати на курсі, допоможе розвинути навички передавати свої думки через слово/текст або зображення/ілюстрацію.

  1. Що найголовніше діти повинні винести з курсу «Філософія та мистецтво»?

Моє завдання – навчити дитину бути творчою, відкритою та вірити собі. Це важливі вміння, які можуть вберегти дитину від зайвих страждань і допомогти знайти задоволення від життя.

Я переконана, що практикування мистецтва змінює людину. Відомий на увесь світ німецький художник Йозеф Бойс стверджував: «Кожна людина – художник.» Тобто, в кожній сфері ти можеш бути митцем. Потрібно до всього, що ти робиш, ставитися творчо. Мистецтво цьому вчить.

  1. Як ви думаєте, чи важливо хвалити дитину?

Звичайно. Наприклад, дитина досягає позитивних результатів у якомусь завданні. Важливо не тільки це зауважити, а й відмітити ті важливі кроки, які дитина робила на шляху до успіху. Важливо відмітити, що це не було випадковістю. Це викарбовується в пам’яті.

Коли на занятті я попросила намалювати мапу свого двору, діти одразу відповіли, що не вміють цього робити. Але вже через 40 хвилин можна було помітити, що вони недооцінювали свої здібності – їхні малюнки у мене в руках, і всі вони фантастичні, у кожної дитини свій стиль.

  1. Як ви вважаєте, мистецтво – воно у всьому? І наскільки важливий творчий підхід у вирішенні будь-яких питань?

Звісно. Мистецтво у всьому. Я переконана, якщо не використовувати творчий підхід у вирішення питань, то результати будуть неефективні. Я вважаю, що творчий підхід – це не забаганка або гра в митців, це ефективність та економічність.

© КМДШ